Святоіванівська Лавра Студійського Уставу у Львові

   Одним із найкращих зразків бойківської архітектури є церква з села Кривки Турківського району, що знаходиться в Шевченківському гаю і належить Святоіванівській Лаврі. Ця церква була збудована 1795 року в честь Святого Миколая народним майстром, ім’я якого залишилось для нас невідомим. Через Кривки проходила лінія фронту, сім разів село горіло, але церква уціліла, незважаючи на численні спроби її підпалити. 1928 року почалося будівництво нового храму, оскільки давня церква вже не могла вмістити численних мешканців села.

   Стараннями директора Національного музею Іларіона Свєнціцького та митрополита Андрея Шептицького вирішено перевезти перлину дерев’яної архітектури до Львова і розмістити її на полях Кривчиць, неподалік від монастиря Студійського Уставу. Встановлено її за два місяці (з серпня до жовтня) 1930 р. Навесні 1931 року обійстя церкви було обведено огорожею, збудовано дерев’яну браму і невеличку хвіртку з боку кам’яного монастирського будинку (нині дирекція музею). Церковну площу за периметром обсаджено молодими деревами. У червні 1931 року в церкві встановлено іконостас. Оскільки оригінальний іконостас залишився в новому храмі села Кривки, тут було вирішено пристосувати іконостас XVII століття зі села Воля Жовтанецька, який зберігався в Національному музеї. 7 липня 1931 року дерев’яна церква Лаври Івана Хрестителя була посвячена як храм Премудрості Божої.

   Неподалік від церкви знаходиться монаший цвинтар. Одне з поховань нагадує сумну подію, коли була спроба знищити храм. Того дня вечірня закінчилася швидше, ніж звичайно, чернець зауважив у церкві “забутий “ пакет і коли виносив його, стався вибух. Чернець загинув, але храм було врятовано. За радянських часів церква стала першим експонатом створеного 1966 року музею народної архітектури та побуту. Навесні 1990 року її передано монахам Студійського Уставу.