Зцілення вірою

Ієромонах Олександр (Приліп)
24.05.2024 р.Б.

Здоров’я для людини – великий Божий дар. Віруюча людина приймає терпіння, в тому числі хвороби, як неминучу складову свого життя, в якому немає нічого випадкового. Господь Людинолюбець, турбуючись про вічне життя людини допускає, щоб у її життя входили терпіння, хвороби. У хворобах потрібно вдаватися до Бога, бо Він – Владика життя. «Сину, в недузі твоїй не побивайся, лиш молися до Господа, і Він тебе оздоровить» (Сирах 38, 9). Ісус Христос є нашим Спасителем і цілителем тіл і душ. «Він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих» (Мт. 8, 16). Ісус Христос передав своїм апостолам владу зціляти хворих. «Прикликавши своїх дванадцять учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб їх виганяли і лікували всяку хворобу й усяку неміч» (Мт. 10, 1). Як Господь зціляв через своїх апостолів, послуговуючись ними у цьому світі, так і тепер Спаситель зціляє, послуговуючись Своєю Церквою, через святі Тайни, через молитви зцілення.

В Київській Русі монастирі ставали просвітницькими і культурними центрами, які займалися поширенням знань, в тому числі і медичних. Монастирські хроніки повідомляють про монахів-подвижників, які прославилися даром зцілення. Такими подвижниками благочестя були преподобний Антоній, святі Дам’ян, Олімпій і Агапит Печерські, преподобний Пімен та інші. При монастирях будували приміщення, в яких безкоштовно лікували хворих. Значно пізніше сформувався світський тип лікаря і світської лікарні, але й тоді при кожній лікувальній установі була лікарняна церква і співпраця священника з лікарем. Священник допомагав подолати духовно-моральне джерело хвороби, а лікар усував біологічну причину хвороби. Відношення до медицини, як вчить святий Василій Великий, повинно бути поміркованим, з упованням на Бога, щоб не перебільшувати ролі самої медицини, але не відкидати її. Наші молитви за лікарів допомагають їм в успішному лікуванні хворих.

«Ревна молитва праведника має велику силу» (Як. 5, 16). Господь воздвигає нам праведників задля нашого спасіння. Чим вище підноситься сила зла, тим сильніше Божа благодать кличе людей до вищих змагань і дає їм відповідну для цього силу. У монастирях Господь може покликати монаха чи ієромонаха до подвижницького життя у старчеському служінні. Преподобного і богоносного старця люди впізнають за стоптаними порогами, бо багато ніг на них ступало, щоб потрапити до нього. Коли люди цілим серцем шукають істину, то Господь для них воздвигне святого, який життям своїм, і словом вкаже їм шлях до істини. Старець для своєї пастви народжує вірних в купелі хрещення, очищає їх від гріхів у тайні Покаяння, з’єднує їх з самим Христом у тайні Євхаристії, випрошує перед Богом у молитвах заступництва, благодаттю Божою лікує душевні і тілесні недуги. Старець зцілює цілу людину. Він відповідає за своє духовне чадо в тій мірі, в котрій духовне чадо послушне йому в питаннях, що стосуються духовного життя.

Таким старцем і ісповідником Христової віри в УГКЦ був схиієромонах Студійського уставу Павло (Порфирій) Чучман (+2001), що жив у монастирі святого пророка Іллі у Дорі (Яремче). Він був щедро наділений від Бога благодаттю оздоровлювати душевні і тілесні недуги і єднати людей з Господом. Завдяки його сумлінному служінню у Господньому винограднику милостивий Господь наш Ісус Христос тисячі людей привів до Свого Царства Небесного. Терпіння ніколи не є легке і тільки сила Ісуса Христа уможливлює перемогу над терпінням. «Хто навчився дякувати Богові за свої хвороби, то не далекий є від святости» (св. Іван Золотоустий). Люди, які приходили до старця Павла на духовну розмову у важких обставинах життя, поспілкувавшись з отцем, поверталися підкріплені, окрилені на дусі молитвою і порадою, а також розумінням, що їхнє терпіння не є для них бідою, як вони раніше думали, а духовним благом. Під час хвороби потрібно обов’язково звернути увагу на наше духовне життя. Отець Павло повчав своїх вірних, що дверима, через які відкривається шлях до отримання Божої благодаті зцілення, є наше покаяння. Після сповіді у старця, духовно оздоровлені люди раділи, відчуваючи легкість на душі, духовне піднесення, щастя. Отцеві була притаманна велика простота, лагідність і доброта у ставленні до хворих, які щоденно приходили до нього за допомогою. Люди відчували щиру турботу і проймалися до старця великою довірою. Коли він давав поради, як слід поправити життя, люди їх приймали і стійко виконували, бо кожне повчальне слово для них було святим.

Наша Східна Церква має неперервну традицію допомагати своїм вірним у хворобах молитвами зцілення, лікуванням вірою. Молитви зцілення, які є сьогодні у требниках нашої Церкви і в требниках з минулих століть, можна поділити на молитви від психосоматичних недуг і молитви за звільнення від демонічного впливу. Церква, турбуючись про своїх вірних, допомагає віднайти здоров’я у Господі. Зцілення укріпляють нас у вірі, приносять радість душі, дають сили для життя, допомагають у спасінні. За молитвами звільнення від демонічного впливу, Господь звільняє наш розум, волю і тіло від диявольської неволі, посилає мир, очищає світ від сили зла.

Зігнутий низько до землі старенький схиієромонах Павло з довгою сніжно-білою бородою починає читати молитви зцілення. В каплиці панує глибока тиша. Люди з великим хвилюванням і увагою слухають тихі й повільні слова, звернені до Господа. Люди також з глибини серця просять Божої благодаті зцілення. Коли стан здоров’я хворого вимагав більше уваги, отець Павло молився за нього довше з старенького Требника. Якось отець прочитав молитви за цим чином одному паралізованому чоловікові і сказав йому, щоб одужавши, прийшов з дому до монастиря пішки. Через два тижні цей чоловік прийшов до монастиря дякувати Богові та отцеві Павлові за видужання. Багато було чудесних зцілень і це вважалося, що так має бути, бо молитви прочитав отець-монах. За моїми спостереженнями, чудесні зцілення ставалися найчастіше тоді, коли старець Павло з розчуленим серцем, зі сльозами на очах просив Бога, щоби змилосердився над хворою людиною. Не злічити вдячних людей нашому отцеві за духовні і тілесні оздоровлення.

Просимо молитов до Господа за прославу чеснотливого життя схиієромонаха Павла. Якщо хто сьогодні просить отця про допомогу у важких обставинах життя, то він чудесно допомагає з неба. Ось ще така коротка розповідь про старця Павла. Дивний Бог у святих Своїх.