Святотроїцький монастир Студійського Уставу у Зарваниці

   Історія започаткування монашого життя в селі Зарваниці тісно пов’язана з історією заснування самого поселення. В історичних джерелах Зарваниця вперше згадується у 1458 р. А за народними переказами, село отримало назву близько 1240 р. з появою чудотворної ікони Божої Матері. У ті роки татаро-монгольської навали було зруйновано Київ, знищено багато монастирів. Уцілілі монахи пробиралися на Галичину. Одному з них, у лісі біля Теребовлі, уві сні з’явилася Пречиста Діва Марія, поблагословила його та покрила своїм омофором. А недалеко біля джерела монах віднайшов ікону Богородиці. Згодом він збудував біля кринички каплицю і помістив у ній ікону. А місце, де його “зарвав” сон, назвав Зарваницею.

   За іншими переказами, на те місце, де сьогодні розташоване село, прийшли сербські ченці і вибудували над джерелом невеличку дерев’яну церковцю на честь Пресвятої Трійці. Так постало село, яке від ченців-сербів названо Сербаницею, а пізніше Зарваницею.

   В часи турецьких набігів на Україну (1683-1704 рр.) Зарваниця була знищена, церква і монастир – спалені. Люди відбудували церкву і монастир, який  під час першої світової війни знову згорів.

   На початку XX ст. митрополит Андрей Шептицький вирішив відродити монаше життя у Зарваниці. Завдяки його щедрій допомозі, у 1922 р. для ченців Студійського уставу було побудовано монастир святого Івана Хрестителя та дерев’яну церкву. Монахи провадили просвітницьку працю серед селян, опікувалися численними прочанами. В монастирській бібліотеці зберігалося багато книг, якими могли користуватися усі бажаючі. Ченці вели також взірцеве господарство, бідним жертвували хліб зі своєї пекарні. На річці Стрипі працював монастирський млин, який, крім борошна, давав електричний струм для монастиря і села.

   У 1940 р. монастир було закрито, у 1944 р. спалено дерев’яну церкву. Про колишню славу монастиря сьогодні нагадує лише хрест, який стоїть на тому місці, де колись панувало активне духовне та господарське життя.

   Після довгих років переслідування, 11 липня 1993 р., недалеко від цілющого джерела, на горі, відбулося освячення місця під новий Святотроїцький  монастир. “Пробираючись через лісові хащі туди , де мав постати майбутній монастир, я думала: невже тут можливо щось збудувати!” – згадує учасниця тих подій.  Зараз на цьому місці зведено монастирський будинок та чудову дерев’яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Освячення церкви відбулося на празник Пресвятої Трійці 24 червня 2002 року.

   Щороку вірні нашого храму на празник їдуть до Стятотроїцького монастиря, щоб взяти участь в урочистих богослуженнях, які тривають цілу ніч.