Розписи в Свято-Успенській Унівській Лаврі

Буклет 2011
фото 2017: Ігор Фецяк

Фрески Унівської Лаври є яскравим і унікальним прикладом українського церковного малярства, що мають високу релігійну та мистецьку цінність і тому заслуговують спеціального вивчення. Розписи Успенського храму та внутрішнього дворика монастиря виконали митці іконописної школи, яку було відкрито 1927 року за сприяння митрополита Андрея та ігумена Унівської Лаври Климентія Шептицького. Заняття провадили відомі знавці візантійського давньоукраїнського малярства: спочатку Михайло Осінчук, а потім – Василь Дядинюк.

Протягом 1935-1936 рр. іконописці (студент Академії Іван Курах, учитель Микола Дюх, брат Микола, брат Харитон Куць, схимонах Ювеналій Мокрицький, схимонах Філотей Коць, єромонах Роман) технікою фрески розписали основну святиню монастиря – Успенську церкву. Розписи займають усю площину стін, склепіння та хорів. Первісно зовні були розписані монастирські будівлі, розташовані довкола церкви.

Розписи фасаду монастиря у внутрішньому подвір’ї творять особливу атмосферу сакральності та присутності священного. Таким чином, ще не ввійшовши до храму, опиняєшся у середовищі, подібному до інтер’єру церкви. Тут є зображення Спаса Нерукотворного, ангелів, святих (як ранніх віків, так і останнього століття). Отож, подвір’я, оздоблене розписами, є «зовнішнім храмом».

Переступивши поріг монастирського храму Успення Пресвятої Богородиці, людина немов потрапляє в інший світ, світ, у якому зустрічається зі святими. Враховуючи відносно невеликий інтер’єр Успенської церкви, зображення було так вдало розміщено, що це створювало ефект присутності святих.

Перебуваючи в храмі можемо відчути себе у світі біблійних сюжетів.

У склепінні над святилищем зображено Старозавітну Трійцю, по боках – Христа-Еммануїла та Господа Саваота, яких оточують херувими та серафими.

Розписи у склепінні над навою є надзвичайно цікаві і дуже оригінальні. Зі сходу на захід почергово зображені сцени з циклу сотворення світу, починаючи від сотворення ангелів і завершуючи оповіддю Буття – шостого дня. Господь правицею, що благословить, кличе до життя людину.

В іконографії храму виділяється тема прослави Матері Божої. Центральною є фреска Успення Пресвятої Богородиці – у святилищі. Там знаходяться також Благовіщення, Різдво Богородиці, Зустріч Йоакима і Анни, Неопалима Купина, Драбина Якова.

На склепінні розміщено сцени – Посвята Марії Господу, Зустріч Марії і Єлизавети, «Радуйся, покровителько Руси-України».

На південній стіні – Введення Марії у храм, Благовіщення, Сумніви Йосифа. Особливо великою і багатофігурною є фреска «Тобою радується», яка займає площу від фризу й до склепіння.

На стінах церкви та частково на хорах розташовані фрески, які зображають євангельські події.

На північній стіні – Різдво Христове, Поклоніння царів, Стрітення, Трапеза у Симона-фарисея, Моління про чашу, Оплакування померлого Христа, Вознесення Господнє.

На південній стіні – Втеча в Єгипет, Христос навчає у храмі, Перше чудо, Зіслання Святого Духа, Преображення, Розп’яття. На західній стіні – Воскресіння Христове.

На хорах зображено Воскресіння Лазаря, Зішестя в ад, а також – Старозавітна Тройця і цар Соломон, отроки в печі, вигнання з раю, пророк Давид грає на гуслях.

В іконографії храму значне місце займає зображення святих. Поблизу святилища зображено постаті святого Миколая та великомучениці Варвари. У товщині віконних отворів – Теодор Студит та Пахомій Великий, Нестор Літописець та Аліпій іконописець, Антоній та Теодозій Печерські, Борис і Гліб. У товщині дверних отворів – святі Микита та Марина, Архидиякон Стефан та Лаврентій. На стовпах під хорами – Даниїл та Симеон Стовпники, під ними – рівноапостольні Володимир та Ольга, на хорах в перестінках віконного отвору є також зображення Кирила та Методія, Йоана Дамаскина та Йосифа Піснеписця. Цікавими є зображення пророка Іллі біля печери та його піднесення на небо, що є прообразом Христового Вознесення.

Каплиця священномученика Йосафата

Навпроти входу в каплицю у пальмових гілках бачимо Богородицю Знамення з Еммануїлом у лоні. З-під стовбуру пальми – символу плідності – витікають чотири біблійні ріки: Пішон, Гіхон, Тигр і Євфрат.

Обабіч цього символічного дерева життя клячать у молитві монахи – ліворуч св. Йосафат на тлі Унівської Лаври. А праворуч – Антоній та Теодозій Печерські на фоні Київських храмів. На стінах каплиці зображено сцени з життя святого Йосафата. У склепінні – Господь Саваот в оточенні ангелів, Святий Дух у виді голуба та Христос Агнець Божий.

Каплиця Собору Пресвятої Богородиці

Розташована в східному крилі монастиря. В центрі – Пресвята Богородиця на престолі з Дитям Христом. Праворуч – святий Володимир Великий, священномученик Йосафат та апостол Андрей Первозванний. Ліворуч – святителі Василій Великий, Григорій Богослов та Йоан Золотоустий.

Каплиця святого Йоана Хрестителя

Знаходиться вкінці галереї. «Ангел пустелі» – Йоан Хреститель – зображений з могутніми крилами. Праворуч – ангел з патерицею, у склепінні – серафими. Так іконописець поєднав ідею земного «ангела» з ангелами небесними, до яких він уподібнився своїм життям.