Реколекції для молоді
(витяги)
Ієромонах Онуфрій (Олег Кіндратишин)
Тернопіль, церква св. Йосафата
2005-03-12
Зміст життя
Царський трон у серці
Любов до ближнього
Євхаристія
Зміст життя
У житті кожної людини раніше чи пізніше приходить хвилина, коли людина, немовби, прокидається від суєтного гамору повсякденного життя і задає собі запитання: «Де я? Для чого я живу? Який сенс, який зміст мого життя на землі?»[1]
Кожна людина живе на землі не випадково, але має конкретну ціль і конкретне завдання. І ця наша ціль, це наше завдання багаторазово вказано на сторінках Священного Писання, Біблії. Бог промовляє до кожного з нас: «Будьте святі, бо Я є святий», «Будьте досконалі як і Отець ваш Небесний досконалий». Цей заклик стосується кожного.
Завданням цілого нашого життя, нашою ціллю є, немовби, уподібнюватися до Господа Бога, ставати досконалим «як і Отець Небесний». Найвищою прикметою Божою є: «Бог є Любов» (І Йо. 4, 8). Як Бог є Любов, так і ми повинні зростати в любові. Отже, зростати в святості, в досконалості – це означає зростати в цій найвищій Божій, християнській любові, за словами Христа: «Люби Господа Бога твого всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю; це найбільша й найперша заповідь. А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого» (Мт. 22, 37-40).
Бог має бути на першому місці, в центрі нашого духовного життя.
Любов до ближнього[2]
Сказано у Святому Письмі: Людина створена на образ і подобу Божу. Дивлячись на людину, ми повинні бачити в ній образ і подобу Божу.
І як образ, ікону ми не можемо принизити, так жодну людину ніколи не можна принизити.
Навіть якщо цей образ Божий у людині затьмарений гріхами, ми повинні ставитись до нього бережно як до ікони, яка потребує реставрації.
Слід бачити в людині ту красу образу Божого, який ніколи не віднімається.
Слід бачити в ній ікону і благоговіти перед тим, що залишилося від цієї ікони, і заради цієї божественної краси, що у ній є, працювати над тим, щоб усунути усе, що спотворює цей образ Божий.
Слід бачити в людині цю споконвічну красу, бачити в ній уже започатковане здійснення її покликання стати по образу Христа богочоловіком; допомагати людині вирости в міру її власного покликання.
Євхаристія
Святіший вселенський архієрей Йоан-Павло ІІ проголосив 2005 рік роком Пресвятої Євхаристії. На Тайній Вечері Христос взяв хліб і сказав: «Прийміть і їжте – це Тіло моє», взяв чашу: «Пийте з неї всі – це Кров моя Нового Завіту», а тоді промовив до апостолів: «Робіть це на мій спомин». У молитві відбувається зустріч і спілкування з Богом. У Таїнстві Євхаристії відбувається не просто зустріч, але поєднання з Богом. Пресвята Євхаристія – це найбільше багатство, найбільше благо для людини. Людина, будучи на землі, з’єднується з Богом, стає причасником Божества.
[1] На основі лекцій (1992-1995, УГК Ліцей ім. блаж. Климентія Шептицького).
[2] На основі: Митрополит Сурожский Антоний. Быть христианином. Духовность и духовничество.