День духовної віднови (семінарія)

Ієромонах Онуфрій (Олег Кіндратишин)
Львівська Духовна Семінарія, 2011-02-12

Чесноти

Св. Григорій Богослов: У моєму житті нічого не заслуговує уваги, якщо воно не веде до чесноти.

Кожна подія у нашому житті – для того, щоб чесноти здобувати, а не гріхи.

Коли хтось нас образив, коли хтось звинуватив, ми можемо здобути чесноти прощення, милосердя, доброзичливості, а натомість зректися ненависті, злоби і помсти. Коли переживаємо горе, страждання, можемо здобути чесноти терпеливості і мужності у перенесенні труднощів, і зректися нарікання.

Що треба робити, щоб стати святим і праведним: Уникай зла, твори добро – це християнська праведність.

Св. Василій Великий: Чеснота полягає в тому, щоб уникати зла, а чинити добро![1]

Отже, щоб стати праведним, треба зробити ці 2 кроки: уникай … Уникаємо зла, стараємося ухилятися від гріхів.

Однак, це лише перший крок.

А св. Іван Золотоустий навчає: Якщо хочемо осягнути Небесне Царство, то замало звільнитися від гріха, але ще треба багато вправлятися і в чеснотах[2].

Отже, другий крок – це здобувати чесноти, робити добрі діла.

Святі отці закликають не бути недбалим у набуванні чеснот:

Св. Антоній Великий[3]: Будь ревний у набуванні чеснот, щоб не стати недбалим. Не покидай трудів, які несеш задля чеснот, щоб не стати лінивим та недбалим.

Св. Василій Великий: Стань немовби скарбницею, повною чеснот[4].

Чесноти – це скарби на небі, якими ми постійно повинні наповнювати нашу небесну скарбницю.

Бо якщо немає чеснот, то небесна скарбниця порожня, у небесному банку – нуль, у бізнесі повний банкрот, тобто у духовному бізнесі немає прогресу.

Тому девізом сьогоднішньої духовної віднови нехай будуть ці слова св. Григорія Богослова: У моєму житті нічого не заслуговує уваги, якщо воно не веде до чесноти.

Ціль життя

Щоб мати успіх у будь-якій справі, людина повинна чітко знати: Навіщо мені це потрібно, з якою ціллю я це роблю?

Так само і в духовному житті людина повинна чітко знати: для чого, з якою ціллю?

Ціль духовного життя нерозривно пов’язана із загальним екзистенційним питанням цілі людського життя.

Рано чи пізно перед людиною постає запитання: Для чого жити? Який зміст, яка ціль мого життя на землі?

Якщо людина відповість собі на це запитання, то вона прямує по дорозі життя прямо і впевнено.

Ми чітко повинні собі відповісти, що кожна людина живе на землі не випадково, не даремно, але має конкретну ціль і конкретне завдання.

І ця наша ціль, це наше завдання багаторазово вказані на сторінках Священного Писання, Біблії, де Бог промовляє до кожного з нас: Будьте святі, бо Я є святий, Будьте досконалі як і Отець ваш Небесний досконалий.

Що означає стати святим? – як і Отець Небесний.

Отже, ціль і завдання життя – уподібнюватися до Господа Бога.

Який Бог?: Бог – це найвище Благо, Найвища Любов.

Отже, ціль життя і ціль духовного життя: стати святим, тобто зростати в святості, себто зростати в доброті і любові.

Тому то і найголовніші заповіді закликають нас до святості, тобто до зростання в любові: Люби Господа Бога твого всім твоїм серцем, душею і думкою, люби ближнього, як себе самого.

Тому і апостол Павло нас навчає: Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любові, я був би немов мідь бреняча. Якби я мав дар пророцтва, відав усі тайни, мав віру, щоб і гори переставляти, але не мав би любові, я був би – ніщо. І якби я роздав усе бідним, а навіть і тіло моє віддав на спалення, але не мав би любові, то я не мав би жодної користі.

Отже, любов – це показник, наскільки людина свята.

Тому важливо задуматися над своїм рівнем святості, досконалості: Наскільки моє серце сповнене любов’ю?

Любов до Бога? Як часто згадую про Нього? Богомислення?

Св. Йоан Золотоустий: Ніщо так не сприяє успіхові в чесноті, як часта розмова з Богом, постійна вдячність і славослов’я Бога[5].

Любов до ближнього? Як я ставлюся до ближніх? Переважає любов чи егоїзм?

Слід бути уважним, адже від цього залежить і наше особисте щастя в житті.

Щастя починається тоді, коли ми руйнуємо мури навколо себе, коли ми вилуплюємося із шкарлупи власного егоїзму і виходимо на служіння Богові і людям.

Але для зростання у святості і любові ще необхідна духовна боротьба, про що у наступній темі.

Спасіння

Сьогодні на цей дім зійшло спасіння

У Священному Писанні слово спасіння означає визволення, перехід від рабства до свободи.

Означає не лише у матеріальному значенні як визволення з єгипетської неволі чи ворожого гніту, але і в духовному: визволення з неволі гріха.

Не лише матеріальне визволення від хвороби, сліпоти або смерті, але й духовне зцілення, прозріння від духовної сліпоти, воскресіння до нового духовного життя, визволення від духовної смерті, яку приносить гріх.

Тому кожен християнин повинен вести духовну боротьбу за свою свободу.

А духовна свобода людини – це визволення від рабства гріха, від гріховних пристрастей, злих навичок, наприклад: від гніву, ненависті, заздрості, осудження, пожадливості, нечистоти.

Життя людини – це дорога, кожною думкою, словом і ділом, ми робимо крок. Якщо у нас переважають добрі думки, слова і діла – наша дорога скерована вгору, якщо ж робимо зло – ми скочуємося дорогою вниз.

Духовне життя можна порівняти із восходженням на високу гору, вгору до Бога, до Неба, до боговидіння.

Важко підніматися вгору, легко котитися вниз. Як кажуть в народі «До чого докотився». Щоб підніматися вгору, необхідно прикладати зусилля, відчувається кожен крок.

Тут теж необхідна Божественна благодать для цього містичного восходження, до спасіння.

Спасіння передбачає взаємну спів-дію Бога й людини.

Спасіння уже звершено Христом, Його смертю і воскресінням. Однак ми повинні його прийняти, обрати цей спасенний шлях.

Іншими словами розпочати боротьбу за свою свободу, розпочати війну із гріхом.

Ця війна має певну стратегію, вона ведеться на трьох фронтах.

Перший фронт – це наші думки, наші помисли.

Тут наша стратегія полягає в тому, щоб не допускати до свого серця злі помисли, усунути з серця всяке зло, визволити його від пристрастей і узалежнень, очистити його від усякої нечистоти. Бо сказано: Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.

Св. Григорій Нісський: «Якщо ваша думка – вільна від усякого зла, звільнена від пристрасті, очищена від всілякої нечистоти, ви – блаженні, бо ясно бачите, бо, будучи самі очищені, осягаєте невидиме для неочищених. Коли буде усунуто з-перед очей вашої душі плотське затьмарення, побачите ясно блаженне видіння» (Проповідь про Блаженства).

Св. Григорій Нісський: «Немає іншого шляху до неба, як віддалення і втеча від зла цього світу», через очищення і безнастанну боротьбу проти гріха і пристрастей. «Стати подібним до Бога означає стати праведним, святим і добрим»^[6].

Другий фронт – на рівні слів, щоб ці самі уста, що величають Бога не вимовляли нічого лихого.

Третій фронт – це діла, чинити добро, здобувати чесноти.

Хто витримає до кінця, той буде спасенний! (Мт. 24, 13).

Христос нас визволив на те, щоб ми були свобідні. Тож стійте і під кормигу рабства не піддавайтеся (Гал. 5, 1).

[1] о. Юліян Катрій, ЧСВВ, Перлини Східних Отців, 1687.

[2] о. Юліян Катрій, ЧСВВ, Перлини Східних Отців, 1702.

[3] Св. Антоній Великий, стор. 117.

[4] о. Юліян Катрій, ЧСВВ, Перлини Східних Отців, 1691.

[5] о. Юліян Катрій, ЧСВВ, Перлини Східних Отців, 1694.

[6] Ὁδὸς δὲ ἡ πρὸς τὸν οὐρανὸν τὴν ἀνθρωπίνην φύσιν ἀνάγουσα οὐδεμία τίς ἐστιν ἄλλη εἰ μὴ φυγὴ καὶ ἀπόστασις τῶν περιγείων κα κῶν· τῆς δὲ φυγῆς τῶν κακῶν ἐπίνοια οὐκ ἄλλη μοί τις εἶναι δοκεῖ πλὴν τῆς πρὸς τὸν θεὸν ὁμοιώσεως. Τῷ δὲ ὁμοιωθῆναι θεῷ τὸ δίκαιόν τε καὶ ὅσιον καὶ ἀγαθὸν … (Св. Григорій Нісський, De Orat. dom. 2, Quasten, Patrologia, II, стор. 299).